Козацька історія нашого часу

Історія боротьби українського народу за свою незалежність червоною ниткою проходить у літописах і відгукується у характері кожного українця. Саме козаки стали тією силою, яка впродовж століть пильно стояла на сторожі свободи і гідності України як незалежної держави.

Козацький опір, їх стійкість і принципи передались нашим нащадкам і донині. Сьогодні це трансформувалось ще більше і серед нас живе багато українок, у яких кипить кров козаків і які щодня захищають Україну, відстоюють її право на самобутність.

Хто вони ці герої наших днів?
Які принципи перейняли від козаків і чи дозволяють собі мріяти про перемогу?

Напередодні Дня українського козацтва нам пощастило поспілкуватись з нашими героями*

Імена змінено
в цілях безпеки

Олексій, 50 років, на сторожі кордону

— Олексію, до початку повномасштабної війни, де ви працювали?

— Був журналістом і трохи викладав в університеті журналістську практику. Роботи вистачало 24/7, спав мало. Виявилось, ця навичка знадобилась зараз тут. Можу довго не спати.

— Як опинились на фронті та в чому бачите свою місію?

— Одразу ж після початку вторгнення військ рф на територію України долучився спершу до ТрО, а згодом і в лави ЗСУ. Прийшлось трохи вмовляти і шукати "своїх", щоб потрапити сюди :) А місія….

Я на сторожі входу до своєї країни. Від мене залежить ранок українців, сон моїх дітей і майбутніх онуків, весна в яблуневому саду, де пораються батьки. Моя місія — щоб кожен з українців продовжував робити свої звичні улюблені речі. І жив життя.

— Відчуваєте зв'язок з козаками? Які їх принципи вам близькі?

— Так, кров у нас кипить. Для мене важлива гідність. Важко бути гідним воїном, як показала нам руснява армія, не варто опускатись до їх рівня. І ще важливо бути нетерпимим до пригноблення, брехні, несвободи.

— Чи бували зараз у відпустці та як відпочиваєте?

— Раз трапилось. Важко назвати відпочинком: приїхав додому і з дружиною поїхали до моїх батьків в село. Діти за кордоном, у безпеці. Друзі, колеги по всіх усюдах: на фронті, на зйомках… Я передихнув, дружина накрила гарний стіл у садку, випили всі разом з батькам холодненької Ради. Видихнув — і знову сюди.

— Що зробите найперше, коли оголосять перемогу?

— Поїду в похід з товаришами, наварю свого фірмового кулішу, вип'ємо не одну пляшку Козацької Ради і будемо співати гучно на весь ліс наших пісень, на повні груди!

Андрій, 34 роки, нищить цілі ворога з ПЗРК "Джавелін"

— Слава Україні! Андрію, розкажіть, ким ви працювали до знайомства з "джавеліном"?

— Героям слава! Я був керівником філіалу з продажів будівельних матеріалів. Гарна стабільна робота, великий колектив… Звучить нудно, але сумую за тим…

— На фронт пішли самі? У чому бачите там свою місію?

— У військкомат пішов у перші дні, закінчив військову кафедру, тому розумів, що все рівно покличуть. Так і сталось, щоправда за кілька місяців.

Моя місія на фронті — по-справжньому освоїти військову справу, допомогти своїй країні перемогти цю навалу орків.

— Усі зараз порівнюють тих, хто в ЗСУ з козаками. Ми так само боремось з нашим сусідом уже кілька століть. Ви відчуваєте цей зв'язок з пращурами? І які їх принципи вам близькі?

— Хм… З козаками… Не задумувався над тим, для мене козаки зі сторінок книги — герої. Себе поки таким не вважаю. Але важливо залишатись людиною. Мені здається, це той стержень, який відрізняє українців…

— Як відпочиваєте у відпустці?

— Таких днів поки небагато було, але лечу до сім'ї. Якщо це кілька днів і гарна погода — обов'язково збираємось з родиною. Кличу кумів, батьків, друзів, які тут, і ловимо ці моменти разом десь на березі річки. Смажимо м'ясо, нарізаємо городину з дачі, сміємось, під чарку Козацької Ради можу розслабитись і розказати смішних історій з руснею. І обов'язково згадуємо тих героїв, завдяки яким моя родина в безпеці.

Козацька пробиває на емоції, тому можу і сльозу пустити, бо надивився всякого….

— Як відсвяткуєте перемогу?

— Без "Джавеліна" (сміється). Усіх близьких зберу і відвезу в український Крим.

Олена, 27 років, організовує "бавовну" на окупованих територіях

— Олено, чим займались до того, як потрапили до лав ЗСУ?

— За освітою філологиня, але закінчила військову кафедру і працювала в частині. Тому це мій обов'язок. Моя сестра також воює на Донецькому напрямку, пощастило, що є з ким обговорити службу і хто розуміє.

— У чому ваша місія на фронті?

— Знищити якомога більше бойових одиниць і тої нечисті, щоб уберегти наших дівчат і хлопців.

— У вас відчувається "менше слів, більше справ". Це від козаків, як вважаєте? І які їх принципи вам близькі?

— Така по життю. Насправді колись в родині говорили, що наш прапрапрадід був козаком. Може, це від нього… Потрібно бути витривалою, терплячою (особливо жінці-військовій) і ставити життя напарника вище свого. Витягнути з будь-якої халепи, як то кажуть. Оця єдність українців — нас і врятує.

— Як відпочиваєте у звільненні чи в перервах між передислокацією?

— А поранення рахується за звільнення? (хихоче)
Ну якщо чесно, зі своїми друзями, хто зі мною потрапляє у так звану відпустку, перші кілька днів маємо переключитись і збираємось разом, щоб розслабитись. Можу гуляти день містом і "звикати" до мирного життя. Це як з паралельного всесвіту після окопів.

— Чи думали, як відсвяткуєте перемогу?

— Згадаю всіх, хто не дочекався. Відвідаю побратимів і посестер, а потім хочу довго-довго поїздити по нашій Україні, подивитись всі каньйони, церкви, села та різні місця. У нас така гарна країна, яка обов'язково буде вільною та успішною!

З кожної придбаної пляшки Козацька Рада до кінця 2022 року 10 гривень компанія перераховує до найбільшого фонду допомоги українським військовим — «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ». Продукція частково буде відзначена стікером, щоб її легко було знайти на полиці.

Кожного учасника на порталі чекають оригінальні тости і відзнаки у якості подяки за благодійний внесок. Для того, щоб взяти участь лише потрібно зареєструвати код з акцизної марки продукту на сайті https://zadonat.com.ua

Сума накопичень з кожної нової покупки відображається на сайті онлайн. Згідно з правилами, одна людина може поповнювати рахунок донатів без обмежень, але з кожної пляшки — лише один код, який дорівнює еквіваленту 10 гривень. Підтримуймо наших захисників і захисниць разом!

ЗА ПЕРЕМОГУ ЗАДОНАТЬ!